На початку нульових німецький бренд Schwalbe випустив лінійку Fat Albert. В той час покришки 2,4 дюйми завширшки були ще в дивину, оскільки нечасто можна було побачити шину такої ширини на велосипеді, що призначений для руху вгору, а не з гори. Нові Albert тепер випускаються призначеними для встановлення роздільно: на переднє та на заднє колесо йдуть окремі моделі і ця філософія змушує забути про старий підхід до розробки малюнку протектора та розташування ґрунтозачепів. Ґрунтозачепи на передній покришці мають округлені підстави для кращого гальмування, а на поверхні прорізані канальці для кращого зчеплення. В задньому Albert ряди ґрунтозачепів нагадують задню покришку на дьортовому велосипеді, де центральний ряд оточено другорядними і плечевими ґрунтозачепами.
В Albert, які доступні у 27,5 та 29-дюймовому розмірах, кожний 2,35 дюймів завширшки, використовується захист від порізів боковин Snakeskin. Потрійний компаунд TrailStar тепер має жорсткіший базовий шар, який допомагає довше тримати форму ґрунтозачепів, коли в той же час м'якіші компаунди, що використовуються в середньому і зовнішньому шарі, тримають вас на місцевості під час закладування крутих кутів.
Щоб встановити Albert на 30-міліметрові ободи Roval Traverse SL не потрібно нічого, крім звичайного підлогового насосу. Хоча боковини значно щільніші, ніж в покришках конкурентів, призначених для тієї ж сфери використання, передня покришка важить вражаючі 850 грамів, а задня трохи легша і показує на вагах 822 грами.
Зазвичай я катаю в Санта-Крузі, де гравійні трейли перемежовуються з корінням, піском і камінням, що стирчать з землі. Для такого типу поверхні Butcher Control від Specialized та Maxxis DHF Exo були моїм вибором №1 для встановлення на переднє колесо, а Specialized Purgatory та Maxxis High Roller 2 добре працюють на задньому, забезпечуючи надійне гальмування і низький опір коченню.
Як Albert в порівнянні з ними? Широко розставлені ґрунтозачепи незвичної форми найкраще показали себе на пухкому ґрунті. Коли на трейлі пісок і гравій, ґрунтозачепи глибоко вгризаються в поверхню і надійно тримають на траекторії. Центральні шипи вищі за бокові, що надає профілю покришки закруглену форму — і це навіть на широкому ободі. Іноді це робить входження в поворот на сухій поверхні дещо непередбачуваним, тому що перехід з центральних рядів ґрунтозачепів до бокових виявляється доволі різкий, коли закладаєш велосипед в поворот під кутом. Було б цікаво дізнатися, як поводить себе Fat Albert, будь центральний ряд на міліметр нижчим — це зробило би перехід плавнішим, а керування — передбачуваним.
Як і передній Albert, задня покришка найкраще показує себе, коли місцевість м'яка і непокірна. Центральні ряди додають відчутного накату під час подолання рівних підйомів, але заїдь на пухку поверхню і додай швидкості, коли під колесами на крутому схилі все сиплеться — масивні центрові ґрунтозачепи на передній покришці і бокові на задній допоможуть потужно дертися по поверхні і добре триматися при гальмуванні.
Для катання по гравію є кращі покришки, проте якщо на шляху пухка і непередбачувана поверхня і тобі потрібне краще зчеплення, нові Fat Albert будуть незамінні.
